Без рубрики, Різне

Облік вторинної сировини . Сайт для бухгалтерів бюджетних установ

03.04.2017

Облік вторинної сировини

При списанні деяких товарно-матеріальних цінностей виникає вторинна сировина (металобрухт, запчастини, придатні для подальшого використання, дрантя тощо). Ця вторсировина може бути використана в подальшій діяльності установи або передана спеціальним підприємствам, які займаються її збором та переробкою. Тому вторсировина повинна мати певне відображення в обліку, про що й піде мова в цій статті.

Тетяна РЯБУХА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

ВИНИКНЕННЯ ВТОРИННОЇ СИРОВИНИ

Вторинна сировина (металобрухт, дрова, придатні для подальшого використання запчастини тощо), найчастіше з’являється в установах в результаті списання товарно-матеріальних цінностей.

Загальний порядок списання матеріальних цінностей бюджетних установ визначений Типовою інструкцією № 142/181. При списанні матеріальних цінностей, які є основними засобами, або об’єктів незавершеного будівництва, потрібно дотримуватися вимоги Порядку № 1314 .

відповідно До п. 3 Типової інструкції № 142/181 списанню підлягають матеріальні цінності, які:

— непридатні для подальшого використання;

— виявлені в результаті інвентаризації як недостача;

— морально застарілі;

— фізично зношені;

— пошкоджені внаслідок аварії чи стихійного лиха (за умови, що відновлення їх є неможливим або економічно недоцільним і вони не можуть бути реалізовані).

Списання з балансу установ матеріальних цінностей здійснюється шляхом їх продажу, безоплатної передачі або ліквідації (на підставі акту). Звичайно ж, при продажу або передачі товарно-матеріальних цінностей вторинна сировина не виникає. Воно з’являється тільки у разі списання матеріальних цінностей шляхом ліквідації.

Слід мати на увазі, що згідно п. 20 Типової інструкції № 142/181 списання матеріальних цінностей з обліку (як ліквідація на підставі акту про списання), без наступної їх реалізації або передачі іншій бюджетній установі, здійснюється тільки у випадках, коли подальше використання цих цінностей неможливе або економічно недоцільне .

Можливість використання окремих вузлів, деталей, матеріалів списаного об’єкта визначає постійно діюча комісія установи. Вона ж проводить їх оцінку.

Згідно п. 8 Типової інструкції № 142/181 при списанні необоротних активів складається відповідний акт за типовою формою № ОЗ-3 (бюджет) «Акт про списання основних засобів», № ОЗ-4 (бюджет) «Акт про списання автотранспортних засобів», № ОЗ-5 (бюджет) «Акт про списання з балансу бюджетних установ і організацій вилученої з бібліотеки літератури», форми і порядки складання яких затверджена наказом № 125/70.

При списанні запасів складається акт за типовою формою № З-2 «Акт списання», форма та порядок складання якого затверджені наказом № 130 .

Також при списанні матеріальних цінностей можуть складатися акти довільної форми із зазначенням вичерпної інформації щодо їх кількісних та якісних показниках і причинах вибуття (списання). Це дозволено п. 8 Типової інструкції № 142/181 .

У разі, якщо в результаті ліквідації матеріальних цінностей окремі деталі, вузли, матеріали ще можуть бути використані установою або підлягають передачі в установленому порядку, комісією додатково складається акт про оцінку таких цінностей .

Розбирання та демонтаж матеріальних цінностей, які втратили своє виробниче призначення або стали непридатними, проводяться тільки після затвердження у встановленому порядку акта про їх списання.

Зазначимо також, що згідно п. 21 Порядку № 1314 розбирання та демонтаж майна, що є основними засобами або об’єктами незавершеного будівництва, яке пропонується до списання, проводиться тільки після прийняття відповідним суб’єктом управління рішення про надання згоди на списання майна (крім випадків пошкодження майна внаслідок аварії чи стихійного лиха).

Контролює витяг з майна, що підлягає списанню, придатних вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів, а також вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, визначає їх кількість, вагу та контролює здачу на склад і оприбуткування на відповідних балансових рахунках комісія зі списання майна. Вона створюється в установі згідно п. 9 Порядку № 1314 і п. 6 Типової інструкції № 142/181 .

Свої особливості має списання товарно-матеріальних цінностей, що містять дорогоцінні метали чи дорогоцінне каміння. Розглянемо їх.

ВИТЯГ І ЗДАЧА ЦІННИХ МЕТАЛІВ І КАМЕНІВ

Згідно п. 17 Порядку № 142/181 і п. 25 Порядку № 1314 деталі і вузли, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, вилучені після демонтажу матеріальних цінностей, підлягають здачі суб’єктам господарювання*, які здійснюють діяльність із збирання та первинної обробки брухту і відходів дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння на підставі ліцензій на цей вид діяльності, отриманих від Мінфіну України.

* Адреси спеціалізованих підприємств України, що здійснюють приймання та переробку відходів і лому дорогоцінних металів і коштовних каменів, можна дізнатися в Департаменті державного регулювання операцій з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та пробірного нагляду, який входить до складу Міністерства фінансів України (сайт Мінфіну — www.minfin.gov.ua; адреса — 01008 р. Київ, вул. Грушевського, 12/2).

За наявності відомчих або централізованих пунктів, що займаються збиранням і демонтажем техніки, апаратури, приладів та інших виробів, останні здаються без демонтажу, цілим комплексом.

Забороняється знищувати, викидати, здавати в лом техніку, апаратуру, прилади та інші вироби, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, без попереднього вилучення і одночасного оприбуткування цінних деталей.

Забороняється передача, списання і продаж техніки, апаратури та інших необоротних активів за цінами, нижчими від вартості дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, що містяться в них, за вирахуванням витрат на їх вилучення.

Кошти, отримані від здачі дорогоцінних металів і каменів, розподіляються між установою і державним або місцевим бюджетами залежно від джерела фінансування закладу. Згідно п. 18 ст. 2 Закону № 835 80 % коштів, одержаних установами і організаціями, що утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України, за здані у вигляді брухту і відходів золото, платину, метали платинової групи, дорогоцінне каміння. і 50 % коштів, отриманих цими установами та організаціями за здане у вигляді брухту і відходів срібло, підлягають перерахуванню до державного бюджету України .

Між установою та місцевим бюджетом розподіл коштів відбувається так само. Згідно п. 11 ст. 35 Закону № 835 місцевому бюджетові належить 80 % коштів, отриманих установами і організаціями, що утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів, за здані у вигляді брухту і відходів золото, платину, метали платинової групи, дорогоцінне каміння, і 50 % коштів, отриманих цими установами та організаціями за здане у вигляді брухту і відходів срібло.

Головне контрольно-ревізійне управління України листі від 24.12.2004 р. № 12-14/588 зазначало, що за порушення встановленого законодавством порядку проведення операцій з дорогоцінними металами в залежності від виду вчиненого правопорушення передбачена як адміністративна, так і кримінальна відповідальність.

Так, згідно ст. 189 1 Купап порушення затверджених норм використання, норм втрат дорогоцінних металів і коштовного каміння, норм використання, норм втрат відходів і брухту у процесі виробництва, встановленого порядку обліку або відсутність такого обліку, незабезпечення належних умов зберігання дорогоцінних металів чи коштовного каміння у процесі виробництва, встановленого порядку реалізації дорогоцінних металів і коштовних каменів, встановленого порядку збирання і здавання їх відходів та брухту тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб установ і організацій від 8 до 20 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (від 136 до 340 грн.).

Згідно ст. 214 ККУ ухилення від передбачених законом обов’язкової здачі на афінаж або обов’язкового продажу видобутих із надр, отриманих із вторинної сировини, піднятих чи знайдених дорогоцінних металів чи коштовного каміння, якщо це діяння вчинене у великому розмірі, а також ухилення від обов’язкової здачі на афінаж або для обов’язкового продажу скуплених дорогоцінних металів, коштовних каменів, ювелірних чи побутових виробів з них або лому таких виробів карається штрафом від 300 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5100 до 17000 грн.) або обмеженням свободи насрок до двох років.

Також відзначимо, що обов’язковій здачі спеціалізованим підприємствам підлягають виготовлені із кольорових металів деталі та вузли, які не використовуються в даній установі для ремонту машин, інструментів, приладів, обладнання.

На відміну від коштів, які установи отримують від здачі брухту і відходів золота, платини, металів платинової групи, дорогоцінного каміння, срібла, кошти, отримані ними від реалізації металобрухту чорних, кольорових металів або їх сплавів, залишаються у розпорядженні установи в повному обсязі .

Згідно постановою № 659 надходження за здані у вигляді брухту і відходів чорні, кольорові, дорогоцінні метали, дорогоцінні камені, які згідно з чинним законодавством залишаються у розпорядженні бюджетних установ, що належать до підгрупи 4 групи 1 власних надходжень бюджетних установ (надходження бюджетних установ від реалізації майна), та зараховуються в доходи спеціального фонду кошторису.

Такі кошти витрачаються відповідно до кошторису на:

— покриття витрат, пов’язаних з організацією збирання і транспортування брухту до приймального пункту;

— ремонт, модернізацію чи придбання нових необоротних активів (крім будівель і споруд) та матеріальних цінностей;

— преміювання осіб, які безпосередньо зайняті збиранням брухту;

— господарські потреби установи.

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

Згідно п. 16 Типової інструкції № 142/181 і п. 23 Порядку № 1314 усі деталі, вузли і агрегати розібраного та демонтованого обладнання, придатні для ремонту іншого обладнання, а також матеріали, отримані від ліквідації необоротних активів, оприбутковуються на відповідних субрахунках бухгалтерського обліку, а непридатні деталі та матеріали оприбутковуються як інші матеріали (субрахунок 239 «Інші матеріали») і підлягають обов’язковій здачі установі, на яку покладено збір такої сировини.

Оприбуткування матеріальних цінностей, одержаних від ліквідації необоротних активів та інших цінностей, повинно здійснюватися за певною вартістю. Як зазначалося вище, вартісна оцінка таких матеріальних цінностей здійснюється постійно діючою комісією і обов’язково вказується в документах. на підставі яких ці цінності оприбутковуються.

Вартість матеріальних цінностей, одержаних від ліквідації необоротних активів та інших цінностей, визначається виходячи із ціни їх можливого використання або реалізації. яка, в свою чергу, може бути визначена на підставі діючих ринкових цін на аналогічні матеріальні цінності (можна використовувати дані прайс-листів) з урахуванням їх зносу, на підставі висновку, наданого спеціалізованою організацією, що здійснювала оцінку, і т. п.

Оприбуткування матеріальних цінностей, одержаних від ліквідації необоротних активів та інших цінностей, здійснюється на підставі накладної (акта приймання матеріальних цінностей).

Дані про матеріальні цінності, одержані від ліквідації необоротних активів, відображаються на зворотному боці Акта про списання основних засобів (типова форма № ОЗ-3 (бюджет) і четвертій сторінці Акта про списання автотранспортних засобів (типова форма № ОЗ-4 (бюджет)) в розділі «Розрахунок результатів списання об’єкта».

Дані про матеріальні цінності, одержані від ліквідації інших матеріальних цінностей, можна вказати в рядку «Окремі зауваження комісії» Акта списання типової форми № З-2 або вписати окремим рядком.

Що стосується відображення в бухгалтерському обліку операцій по оприбуткуванню матеріальних цінностей, одержаних від ліквідації інших матеріальних цінностей, та подальшого їх використання на власні потреби установи або їх реалізації, безпосередньо ці операції Інструкцією № 61 не розглядаються. Тому, враховуючи п. 4 Інструкції № 61. який дає право установам самостійно визначати кореспонденцію субрахунків, що не наведена Інструкції № 61. і виходячи з норм даної кореспонденції субрахунків та нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку бюджетних установ, пропонуємо наш варіант бухгалтерського обліку вторинної сировини. При цьому врахуємо вимоги Інструкції № 61, п. 16 Типової інструкції № 142/181, п. 23 Порядку № 1314, постанови № 659 і зміст деяких листів Держказначейства на подібну тему, на які пошлемося далі при розгляді прикладів.

Приклад 1. В результаті списання меблів (стільці) вартістю 1200 грн. отримані відходи деревини на суму 100 грн. які були використані на потреби установи (для ремонту іншого меблів).

Короткий опис статті: металобрухт україна При списанні деяких товарно-матеріальних цінностей виникає вторинна сировина (металобрухт, запчастини, придатні для подальшого використання, дрантя тощо). Ця вторсировина може бути використана в подальшій діяльності установи або передана спеціальним підприємствам, які займаються її збором та переробкою. Тому вторсировина повинна мати певне відображення в обліку, про що й піде мова в цій статті.

Джерело: Облік вторинної сировини | Сайт для бухгалтерів бюджетних установ

Також ви можете прочитати