Здача металобрухту

Про металобрухт в цілому

26.07.2015

Про металобрухт в цілому

Металобрухт — це непридатні для використання виробу, залишки виробництва і браковані деталі. Так можна спрощено назвати предмет нашої розмови. З точки зору обивателя це не настільки вже цінний об’єкт. Однак у наш час інтерес до металобрухту виявляють представники самих різних професій і поглядів — від фінансових аналітиків до фанатичних захисників природи.

У Радянському Союзі існувала централізована система здачі металобрухту. Люди старше 30-35 ще пам’ятають піонерські змагання «яка школа збере більше металобрухту» Зараз здача на переробку непридатних металевих виробів є суто добровільною справою. Однак дбайливий господар, на підприємстві якого утворюється хоча б пара тонн металевих відходів в рік, навряд чи буде викидати їх у калюжу під вікнами. Навпаки, він не упустить випадку продати їх з вигодою для себе.

Ціни на металобрухт змінюються під впливом багатьох факторів. Це і вартість металу в чистому вигляді, і його затребуваність, зростання металургійного виробництва, мита і так далі. Приміром, якщо зростають обсяги виплавки, то ціни на металобрухт теж піднімуться. Розвиток інфраструктури, зростання авіаційної промисловості, покупка або продаж металургійних заводів — все це впливає на ціну брухту. Але пересічному громадянину немає сенсу вникати у всі ці перипетії, адже він і так побачить перед собою кінцевий результат — вартість в рублях за тонну.

У різних скупників металобрухту ціна може відрізнятися на кілька тисяч рублів за тонну. Тому має сенс подзвонити на три-чотири металобази і уточнити, скільки вони дають за ті або інші відходи. При цьому потрібно пам’ятати, що металом розрізняється за хімічним складом сплаву, показниками якості, властивостей металу і навіть за розмірами. Багато залежить вже від того, який метал ви збираєтеся продавати. Чавун, наприклад, цінується відносно недорого. А ось нержавіюча сталь високого ґатунку може коштувати і 50, і 60 тисяч рублів за тонну.

Завдяки чому виникає конкуренція на внутрішньому ринку? Завдяки зарубіжного попиту на наші відходи металів! У розвинених країнах металобрухту утворюється не так вже й багато. Що ж стосується Росії, тут кольорових металів поки що більш ніж достатньо. Російський металобрухт затребуваний у багатьох зарубіжних країнах, починаючи з Голландії та Греції і закінчуючи Китаєм, де потреби в металах ростуть не по днях, а по годинах. З цієї причини багато фірм, які скуповують брухт у населення, воліють продавати його на експорт. Закордонні організації в основному пропонують більш високі ціни за вторсировину, ніж наші металургійні заводи. Але самостійно пробитися на російський внутрішній ринок для них малореально — тут все вже схоплено великими перекупниками.

до Речі, європейські розцінки на металом теж постійно змінюються. Це, в свою чергу, залежить від потреб промисловості та обсягів виплавки, і протягом півроку ціна може коливатися в дуже широких межах.

Переробка брухту обходиться набагато дешевше, ніж виробництво металевих виробів «з нуля». По-перше, вона не вимагає колосальних енергетичних витрат. По-друге, переробка брухту зменшує використання невідновлюваних ресурсів — руди і коксу. Відходів при переробці брухту набагато менше, ніж при повноцінному металургійному виробництві (ось що особливо важливо для ощадливих англійців!) Таким чином, якщо ми порівняємо собівартість виробництва міді з кольорових металів і з рудної сировини, перший спосіб виявиться на 30-40% дешевше. Те ж саме можна сказати і про виробництві сталі.

Недбале ставлення росіян до лому часом обурює європейців. Для громадян, які живуть у кредит і хто піклується про екологію, в Росії багато чого незрозуміло. Наприклад, «мертві» машини у дворах російських — старенькі «Волги», «Москвичі», «Запорожці» без стекол, котрі доживають свій вік на стопках цеглин. Кожен автомобіль — це кілька центнерів чорного металу. Між тим у свідомих європейських країнах власник сам платить за те, щоб його непотрібну машину взяли на смітник! А в деяких російських портах є цілі скупчення затоплених кораблів. Їх теж можна використовувати для переробки — по масі вони не зрівняються зі старим «Запорожця».

У випадку з кораблями ломопереработчикам не завадила б підтримка влади. Проте здебільшого підприємці не хочуть цього. Їх щире бажання — менше бюрократичних перепон у своєму роді діяльності. А вже інші проблеми хороший господарник знайде спосіб вирішити.

Короткий опис статті: здача металобрухту Про металобрухт в цілому Про металобрухт в цілому

Джерело: Про металобрухт в цілому

Також ви можете прочитати